Решила попробовать себя в качестве переводчика. Перевела на нашу рідну солов'їну "Кота-флейтиста" Иллет. Думаю, что для первого раза сойдёт.
Кіт-флейтист
(переклад пісні Наталі Некрасової(Іллет) «Кот-флейтист»)
Ввечері у серпні, в сутінках долини
Котик грав на флейті в заростях малини.
В імлі дивовижні , в кришталевій тиші
Грала флейта сумно,тихо, й дуже ніжно.
І рогатий місяць на кота звисока
Лагідно дивився своїм жовтим оком.
Ввечері у серпні, в сутінках долини
Котик грав на флейті в заростях малини.
читать дальшечитать дальшеВідлітала пісня й долетіла пісня
До прозорих замків чарівного лісу.
Аж до зал підземних долетіли хвилі
Звуків чарівливих. Їх почули діви,
І на клик помчали синії тумани
На магічних конях,білих, як сметана.
Ввечері у серпні, в сутінках долини
Котик грав на флейті в заростях малини.
Легкі,наче тіні, наче гілки гнучкі
Танцювали діви у сяйві блискучім.
І вогнем горіли їхні амулети,
Весело дзвеніли бронзові браслети.
Ввечері у серпні, в сутінках долини
Котик грав на флейті в заростях малини.
Тут король з’явився,злий та дуже гнівний
І сказав сердито нерозумним дівам:
«Де ви таке чули,розум ваш дівочий,
Щоб коти на флейті грали серед ночі?!
Він вас заморочить, він вас зачарує,
Відведе поночі в башту чарівную.
Будете в неволі кошенят плекати
Та в маленькі жменьки слізоньки збирати!»
Діви полякались, всі порозбігались,
Тільки кіт та флейта разом вдвох зостались.
І рогатий місяць на кота звисока
Лагідно дивився своїм жовтим оком.
Розливалась пісня по вечірній тиші,
І її почувши, схлипували миші.
2012г.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.
В синеве безбрежной, в глубине хрустальной
Пела флейта нежно, тихо и печально.
И луна, качаясь в небесах высоко,
На кота взирала благосклонным оком.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.
Улетала песня, долетела песня
До прозрачных башен колдовского леса,
До холмов высоких, где в подземных залах,
Звуки дивной песни девы услыхали,
И на зов помчались в синие туманы
На конях волшебных, белых, как сметана.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.
Легкие как тени, гибкие как ветки,
Танцевали девы под медовым светом,
И блестели влажно камни ожерелий,
Бубенцы запястий бронзово звенели.
На исходе лета, в сумерках долины
Кот играл на флейте в зарослях малины.
Тут король явился, преисполнен гнева
И сказал сердито неразумным девам:
"Видно вы совсем уж разум потеряли,
Ведь коты на флейте сроду не играли!
Он вас обморочит, он вас зачарует,
Уведёт вас ночью в башню колдовскую!
Будете в неволе, запоздало плача,
Сетовать на долю да котяток няньчить!"
Девы испугались, девы разбежались,
Только кот да флейта под луной остались.
И луна, качаясь в небесах высоко,
На кота взирала благосклонным оком.
Пела флейта грустно, и её заслышав,
От большого чувства всхлипывали мыши.